- згуртування
- —————————————————————————————згуртува́нняіменник середнього роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
згуртування
Смотреть что такое "згуртування" в других словарях:
згуртування — я, с. Дія за знач. згуртувати і згуртуватися … Український тлумачний словник
об'єднаний — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до об єднати. 2) у знач. прикм. Який виник шляхом з єднання чого небудь в одне ціле. || Який є наслідком згуртування, єднання на ґрунті спільної мети, поглядів, інтересів і т. ін. || перен. Який підкоряється певним … Український тлумачний словник
об'єднувати — ую, уєш, недок., об єдна/ти, а/ю, а/єш, док., перех. З єднувати в одне ціле; робити єдиним, цілим. || Сполучати між собою; з єднувати. || Містити, мати у своєму складі. || у що, на чому і без додатка. Згуртовувати, єднати на ґрунті спільності… … Український тлумачний словник
союзництво — а, с., розм. Об єднання, зв язок, згуртування кого , чого небудь для досягнення якоїсь мети … Український тлумачний словник
спільний — 1) (який належить усім / багатьом), колективний, громадський, гуртовий; загальний (призначений для спільного користування) 2) (який виконується, здійснюється, виявляється усіма у суспільстві, гурті, колективі), колективний, сукупний, гуртовий,… … Словник синонімів української мови
